Задоволення кредиторських вимог є одним з основних завдань процедури банкрутства.
Так, задля унеможливлення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення чужим коштом, законодавець передбачив додаткові гарантії захисту прав та інтересів кредитора від недобросовісних боржників шляхом покладення відповідальності за зобов`язаннями юридичної особи на органи управління юридичної особи, відступивши від загального принципу корпоративного права про розмежування відповідальності учасника (акціонера) та відповідальності юридичної особи.
У ситуації коли компанія або фізична особа потрапила у скрутне фінансове становище і більше нездатна обслуговувати свої борги або повністю розрахуватися з кредиторами, стосовно такої компанії або фізичної особи може бути відкрита процедура банкрутства. В цій процедурі кредитори та суд мають вирішити подальшу долю боржника та його майна, враховуючи велику кількість факторів і процедурних питань.
Передісторія до справи про неплатоспроможність
Як і багато інших, на початку 2008 року клієнт проєкту отримав іпотечний кредит в сумі 150 тис. дол. США (приблизно 750 тис. грн) для купівлі житла. Однак вже восени 2008 року Україна відчула наслідки світової фінансово-економічної кризи, що призвело до нестабільності курсу національної валюти та збільшення кількості проблемних кредитів.
GENERAL
Legislation
1. What main legislation is applicable to insolvencies and reorganisations?
Наприкінці 2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства («Кодекс»), який встановив обов’язок керівника юридичної особи ініціювати перед засновниками (учасниками) питання щодо загрози неплатоспроможності підприємства, а за результатами розгляду (за необхідності) звернутися до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство протягом місяця з моменту виникнення загрози неплатоспроможності.
23 квітня 2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» (надалі – «Закон № 1381-IX»), відомий раніше як законопроєкт № 4475, зміст положень якого ми аналізували у попередній публікації. Тоді ж ми висловили припущення, що запропонована модель реструктуризації навряд чи буде втілена у життя у первинній версії – надто очевидним був дисбаланс між інтересами кредиторів і позичальників (на користь останніх). Що, власне, і сталося.
19 березня 2021 року Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт № 4475 «Про внесення змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (щодо кредитів, наданих в іноземній валюті)» (надалі – «Законопроєкт № 4475»). Цим законопроєктом держава в черговий раз намагається вирішити проблему із валютними кредитами, цього разу – шляхом їх примусової реструктуризації.
GENERAL
Legislation
1. What main legislation is applicable to insolvencies and reorganisations?
The recent years’ crisis and economic sanctions have led many foreign companies to consider winding down their operations in Ukraine, including through liquidation of their businesses. Those who are familiar with the legislative nuances of closing down a business in Ukraine understand that the principle of “one dollar in – two dollars out” is very appropriate to describe the balance of efforts and costs for opening a business and winding it down (the proper and legal liquidation of a company).
У жовтні 2018 року Верховна Рада ухвалила Кодекс України з питань банкрутства («Кодекс») , який замінить чинний Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» («Закон»), що діяв у різних редакціях з 1992 року.
Кодекс набирає чинності через 6 місяців після його офіційного опублікування, що створює певний «перехідний» період, протягом якого можна встигнути ініціювати справу за чинним Законом, або чекати набрання чинності новим Кодексом та діяти відповідно до його положень.